Метод підвищення ефективності оцінки супроводженості об’єктно-орієнтованого програмного забезпечення

DOI:10.31673/2412-4338.2021.040411

  • Лихвар А. В. (Lykhvar A. V.) Державний університет телекомунікацій, м. Київ
  • Негоденко О. В. (Nehodenko O. V.) Державний університет телекомунікацій, м. Київ
  • Золотухіна О. А. (Zolotukhina O. A.) Державний університет телекомунікацій, м. Київ
  • Шевченко С. М. (Shevchenko S. M.) Державний університет телекомунікацій, м. Київ
  • Олімпієва Ю. І. (Olimpiyeva Yu. I.) Державний університет телекомунікацій, м. Київ

Анотація

В роботі розглядаються питання підвищення якості та рівня супроводженості об’єктно-орієнтованого програмного забезпечення. Аналіз існуючих моделей якості програмного забезпечення продемонстрував актуальність підтримки належного рівня супроводженості програмного забезпечення. При цьому, існуючі підходи здебільшого відрізняються термінологічною неоднозначністю, різноманітністю формулювань та способів вимірювання та інтерпретації результатів. Проблему також становить складність самого процесу супроводження, яка виникає із-за великої кількості внутрішніх та зовнішніх факторів, що робить коригування моделі супроводженості довготривалим та складним процесом. Пропонується модифікація моделі дельта супроводженості (DMM) за рахунок розширення вимірюваних властивостей вихідного коду, визначення їх взаємозв’язку з підхарактеристиками супроводженості, що визначені стандартом ІSО/ІЕС 25010:2016. Побудована матриця зв’язків підхарактеристик якості ISO 25010 з характеристиками властивостей вихідного коду. В роботі використано метрики WMC, NOC, NOM, MLOC, PAR, VG, які враховують особливості об’єктно-орієнтованої парадигми програмування. Розроблена математична модель для розрахунку показників супроводженості. Для перевірки адекватності моделі проведено експериментальне дослідження на прикладі 6 програмних продуктів з відкритим кодом з імплементацією об’єктно-орієнтованої частини мовою програмування Python, що мають різну функціональність. Доведено, що показники вимірювання моделі DMMS+ разом із DMMS відображають взаємозв’язок із змінами вихідного коду, що впливають на супроводженість. Кореляція показників DMMS таDMMS+ згідно аналізу 1000 внесених змін в репозиторії становить від 0.77 до 0.86. Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта включають супроводженння об’єктно-орієнтованого програмного забезпечення шляхом модифікація моделі дельта супроводженості (DMM) шляхом розширення вимірюваних властивостей вихідного коду.

Ключові слова: супроводженість, об’єктно-орієнтована парадигма, якість програмного забезпечення, метрики якості.

Номер
Розділ
Статті